Година пам’яті «Нащадки пам’ять бережуть»

2018-05-04

Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Ми знаємо фронтові пісні, ми знаємо наскільки тяжкою вона була. Знаємо - ми, старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка. Як донести все це, як розповісти про це? Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Тіла солдат, полеглих у землю, давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець! Вічним вогнем біля обеліску слави говорять солдати, майже не залишилося живих свідків і учасників тих жахливих подій. Про події далекого 45-го розповіли учням 8-а класу Снігурівської ЗОШ№1 (класний керівник Шпак О.А.) дитина війни Захаров Л.Д., екскурсовод районного історико-краєзнавчого музею Заєць А.В., бібліотекар районної бібліотеки для дітей Пасічник С.О., Ліщенюк Вікторія продекламувала чудовий вірш. Кожен з виступаючих намагався донести до дітей думку про те, що лихо й страждання, які пережили люди, - незмірні. Війна і сьогодні нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони - святиня нашої пам’яті. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!